¡Hola, amigos!
Не знаю, чи це я щойно привітався іспанською в стилі «привіт, друзі», чи просто вийшов якийсь набір слів 😄 Але хотілося трохи урізноманітнити своє традиційне «Привіт, друзі», яке я повторюю з допису в допис.
А тим часом ділюся з вами своїми останніми фотографіями з Валенсії. У багатьох попередніх дописах я вже згадував про річку Турію, яка ще пів століття тому текла через центр міста. А зараз там лише сухе русло. Насправді її не просто «висушили», а відвели за межі Валенсії після катастрофічної повені, яка завдала місту величезної шкоди.
І ось тут починається найцікавіше: мости через річку залишилися. Тобто тепер вони перекинуті не через воду, а через сухе русло, на дні якого облаштований прекрасний парк. І при цьому мости й далі виконують свою функцію — по них ходять люди, їздять автомобілі, вони залишаються важливою частиною міської інфраструктури.
Що мене особливо вразило — ці мости були спроєктовані понад пів століття тому, але й досі виглядають дуже сучасно й навіть футуристично. Плавні лінії, легкі обриси — вони ніби невагомі, зовсім не створюють враження чогось масивного й важкого. А насправді ця міць і потрібна, щоб витримувати величезні навантаження транспорту, який по них щодня рухається.
Ці мости справді дуже красиві. Вони мені надзвичайно подобаються — як приклад того, як інженерна думка може бути не лише функціональною, а й естетичною.
