Привіт, друзі! Чесно кажучи, я навіть не думала, що існує ще й такий шкідник. Але вчора вранці чоловік каже: «Нашу м’яту їсть тля» 🤔. Я ніколи не чула, щоб тля їла м’яту, але він уперто стояв на своєму: мовляв, на стеблах повно маленьких чорних цяток. А на кількох зелених жуків він навіть не звернув уваги.
Ну, ми пішли подивитися. Глянули на ту «тлю» — а вона навіть не ворушиться. Ми зірвали кілька стебелець м’яти з обгризеними листками та тим жуком. Я зробила пошук через Google Об’єктив, і виявилося, що це жук, який їсть м’яту — м’ятний листоїд, або хризоліна зелена. Це дуже спеціалізований шкідник, який харчується м’ятою та іншими ефіроолійними рослинами.
Найбільша проблема в тому, що м’яту ми вживаємо в їжу, а саме її листя, тому інсектициди використовувати не хочеться — вони можуть накопичуватися в рослині. Тож боротися з ним радять народними методами. Найпростіше — просто позбирати жуків вручну. Також допомагає посипати рослини попелом або гірчичним порошком, чи розвести попіл у воді й обприскати м’яту. Якщо посипати попелом, то це треба робити після дощу або поливу, щоб попіл вкрив вологе листя.
Ще в цих жуків можуть бути личинки, які ховаються на нижній стороні листя. Але личинок ми не помітили. А те, що було схоже на тлю, виявилося просто засохлими випорожненнями жука — маленькими чорними «какульками», перепрошую. 😁
Чесно кажучи, я ще не мала часу зайнятися тими жуками, але треба буде щось робити. Можливо, справді посипати попелом, тому що м’яту в нас дуже люблять. Ми використовуємо її для чаю, діти п’ють, гості теж люблять, та й узагалі вся сім’я полюбляє м’ятний чай. Було б шкода, якби жуки з’їли всю м’яту.
Ще пишуть, що допомагає регулярне прополювання та розпушування ґрунту ранньою весною, адже жук зимує в землі й вилазить, коли прогрівається ґрунт — зазвичай у першій половині травня. Але цього року тепло трохи затрималося, тому він виліз у другій половині травня й одразу взявся за м’яту.
Тож, мабуть, доведеться посипати попелом. Чому це допомагає? Причина банальна: жук сідає «снідати», а листя брудне, неприємне на смак — от він і лізе геть. А м’яту потім усе одно можна помити, ми ж її щоразу миємо перед тим, як заварювати чай. Зате засіб безпечний.
